Коментар МОН щодо оновлених програм 5-9 класів

Коментар Міністерства освіти і науки щодо оновлених програм 5-9 класів, які були затверджені відповідним наказом відомства № 804 від 07 червня 2017 року.


Міністерство освіти і науки оприлюднило 40 оновлених навчальних програм для 5-9 класів. Головні зміни – орієнтація на результат навчання, а не на зміст, впровадження компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній.

Важливий крок до нового змісту освіти

Це оновлення здійснено у межах чинного Державного стандарту і має стати важливим кроком до подальшої роботи із формування принципово нового стандарту освіти.

На перше місце програм винесено очікувані результати навчальної діяльності учня, тобто: які компетентності мають формуватися у дитини під час вивчення певної теми. У такому разі вчителю не потрібно концентрувати всю увагу на змісті матеріалу: він має чіткі орієнтири у вигляді 10 компетентностей та їх компонентів, спираючись на які, він будує свою роботу.

До ключових компетентностей належать, приміром, спілкування державною та іноземною мовами, математична та інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність тощо.

Кожен з очікуваних результатів навчання містить три компоненти: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний. У першому передбачено, що називає чи пояснює учень, у другому – що вміє, знаходить, обирає, а в третьому – що оцінює, усвідомлює, які висновки робить.

«Оновлення програм основної школи з урахуванням компетентнісного підходу – це ще один, значний крок до Нової української школи. Її впровадження розпочнеться 1 вересня 2018 року, однак нинішні школярі не можуть чекати, зміни повинні відбуватися вже сьогодні. Тому певні елементи майбутнього стандарту будуть реалізовані в основній школі з нового навчального року. Для нас це також важливий досвід пілотування, який ми обов’язково враховуватимемо в програмах НУШ», – зазначив заступник Міністра Павло Хобзей.

Наскрізні змістові лінії допомагають створювати цілісну картину світу

Під час оновлення розпочато роботу з формування наскрізних змістових ліній, які проходитимуть через усі предмети та дозволять формувати у дитини ключові компетентності, інтегрувати знання про світ, спираючись на зміст навчального матеріалу. Поки що детально прописані чотири з них, які відповідають чотирьом ключовим компетентностям з десяти, визначених Концепцією Нової української школи: «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток». Цей перелік не є вичерпний – і буде поповнюватися надалі.

Скажімо, у межах наскрізної лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» учні дізнаватимуться, як правильно формувати свій бюджет, робити заощадження, інвестувати чи брати кредит. І вивчатимуть це не лише на уроках математики чи інформатики, а й мови, літератури та навіть біології. Наприклад, у 5-му класі під час читання твору Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» звертаємо увагу на «менеджерські здібності» головного героя, який перетворив неприємну роботу з фарбування паркану на яскравий і ефективний «підприємницький проект».

Відкритість та увага до думки суспільства – принцип оновлення програм

Робота над змінами проходила за двома основними напрямками. Насамперед, навчальні програми були розміщені на платформі EdEra для загального обговорення, де всі бажаючі, авторизувавшись, могли надати пропозиції щодо їх модернізації. Онлайн обговорення проходило у 2 сесії, загалом у ньому взяло участь понад 1220 дописувачів. Вони залишили більш як 10 тисяч пропозицій та коментарів до програм.

«Для нас дуже важливим було зробити це обговорення максимально відкритим, щоб громадськість і, передусім, вчителі змогли взяти активну участь в ньому і дати якомога більше конструктивних пропозицій. Вони, до речі, були абсолютно різними – від глобальних змін до уточнення термінів. Загалом обговорення було більш ніж продуктивним, у більшості випадків модераторам вдалося зберігати дискусію у конструктивному руслі і отримати величезну кількість змістовних дописів», – розповів координатор проекту оновлення програм, директор столичної школи №148 Сергій Горбачов.

Паралельно по кожному предмету було створено робочі групи, до яких увійшли вчителі-практики, науковці, методисти, автори програм і підручників, спеціалісти МОН. Вони змінювали формат пояснювальних записок, формували новий зміст та очікувані результати навчання з урахуванням пропозицій онлайн-обговорення. Крім того, працювали над узгодженням програм з різних предметів, прибирали дублювання, термінологічну обтяженість, а також впроваджували наскрізні лінії. Загальне керівництво робочими групами здійснювала Тетяна Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України.

Після того, як програми були доопрацюванні, їх було розглянуто та ухвалено на Колегії Міністерства освіти і науки й затверджено наказом МОН.

Ключові зміни у програмах
Трудове навчання віднині не матиме обов’язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Та й загалом, школярі вивчатимуть не окрему технологію та виконуватимуть чітко визначене в її межах завдання, а створюватимуть проекти, які поєднуватимуть різні технології. Кожен проект повинен мати практичну цінність. Тож спочатку діти визначатимуть майбутній проект відповідно до потреби, потім плануватимуть, як будуть його робити, які засоби для цього необхідні, і поступово створюватимуть.